Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Факультет суспільних наук Кафедра соціології і соціальної роботи ІНДЗ з навчальної дисципліни «Теорія і методи соціальної роботи» на тему: «Застосування методу контент-аналіз у соціальній роботі» Ужгород 2018 В соціальній роботі існує багато проблем. Для того щоб вирішити необхідно використовувати різного роду методи. Можна застосовувати психологічні, соціологічні, педагогічні методи. Якщо би переді мною постала деяка проблема, як соціолог, мені було б легше використати соціологічні методи аналізу проблеми. До соціологічних методів належать методи збору та аналізу соціальної інформації. Вони застосовуються в макросоціальній роботі, соціальному проектуванні і прогнозуванні. Різноманіття видів методів дозволяє побудувати картину проблеми в різних ракурсах, тим самим з'являється можливість сформувати список завдань, вирішенню яких буде присвячена подальша діяльність соціального працівника. Так як в соціології є багато методів, виникає питання: який обрати? Я би обрала метод контент-аналізу. Тому що, на мою думку, контент-аналіз займає особливе місце серед соціологічних методів. Контент- аналіз – це формалізований метод вивчення текстової та графічної інформації, що полягає в переведенні досліджуваної інформації в кількісні показники і її статистичній обробці. Контент-аналіз не скасовує необхідності звичайного (тобто змістовного) аналізу документів. Перший доповнює другий, їх поєднання поглиблює розуміння сенсу будь- якого тексту. Контент-аналіз дозволяє виявити в документі саме те, що вислизає від поверхневого погляду при його традиційному вивченні, але що має важливий соціальний зміст. Основними завданнями контент-аналізу є: – виявлення та оцінка характеристик тексту як ознак окремих сторін досліджуваного об'єкта; – з'ясування причин або умов, що вплинули на відповідні особливості текстового повідомлення; – оцінка ефекту впливу повідомлення на аудиторію, встановлення адресних точок такого впливу. В даний час до основних процедур контент-аналізу відносяться: 1) Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути: – поняття, виражені в окремих термінах; – теми, виражені в цілих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, радіопередачах і т. п.; – імена, прізвища людей; – події, факти і т. п.; – зміст апеляцій до потенційного адресата. Одиниці контент-аналізу виділяються залежно від змісту, цілей, завдань і гіпотез конкретного дослідження. 2) Виділення одиниць рахунку, які можуть збігатися або не збігатися з одиницями аналізу. У першому випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, в другому – дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці рахунку, якими можуть бути: – фізична протяжність текстів; – площа тексту, заповнена смисловими одиницями; – число рядків (абзаців, знаків, колонок тексту); – тривалість трансляції по радіо або телебаченню; – метраж плівки при аудіо- та відеозаписах, – кількість малюнків з певним змістом, сюжетом та ін. 3) Процедура підрахунку в загальному вигляді подібна зі стандартними прийомами класифікації по виділених угрупованнях. Застосовується складання спеціальних таблиць, комп'ютерні програми, спеціальні формули (наприклад, "формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному обсязі тексту"), статистичні розрахунки зрозумілості та атрактивності тексту. Правомірність використання контент-аналізу в соціально- психологічних та інших соціальних дослідженнях визначається тим, що текст документа, який є для контент-аналізу реальністю першого порядку, є завжди продуктом людської діяльності, соціального середовища в широкому значенні. Тому він несе в собі сліди впливу різноманітних соціальних і психологічних чинників. Звідси виникає можливість виявлення і виміру цих чинників шляхом реєстрації в тексті відповідних індикаторів або референтів цих чинників. Таким чином, метою контент- аналізу є розумі...